Факультет біології, екології та медицини    
 Новини  Абітурієнту  Студенту  Структура 
Головна | Реєстрація | Вхідсубота, 23.09.2017
Меню
 

Календар
 
«  вересень 2017  »
пнвтсерчтптсубнед
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів
 
Історія Факультету біології, екології та медицини

  Як все починалося ...
На початку XX століття в Катеринославі не було кваліфікованих кадрів біологів. Біологічний факультет був заснований на базі фізико-математичногоФБЭМ факу- льтету катеринославських Вищих жіночих курсів (1916 р) У липні 1918 року Вищі жіночі курси були реорга- нізовані в Катериносла- вський університет. Біоло- гічному факультету універ- ситету була передбачена передача кафедри біологі- чного профілю Вищих жіночих курсів зі штатом викладачів і допоміжного персоналу. Факультет був розташований на нижньому поверсі колишнього комер- ційного училища (в наші дні - будівля облдержадмініст- рації). Навесні 1919 року факультет та кафедра безхребетних були переве- дені в колишній Потьом- кінський палац (нині - Палац студентів ДНУ). У цей час Катеринослав зайняли війська «батька» Нестора Махно, які частково квар- тирували і в Потьом- кінському палаці. У резу- льтаті цього недоброзичли- вого сусідства навчальні лабораторії сильно постраждали, багато приладів, інструментарію і хімікатів зникли або були знищені. В кінці 1919 - початку 1920-х рр. біологічний факультет займав місце в недобудованому приміщенні гірничого інституту.

  У 1920 році біологічний факультет отримав двоповерховий будинок колишнього Першого реального училища (нині - проспект К. Маркса, 36). Влітку 1921 року Катеринославський університет став називатися КІНОПалац культури ДНУ (Катеринославський інститут народної освіти). Він проісну- вав до 1930 року, ще раз змінивши свою назву в 1926 році (після перейменування міста в Дніпропетровськ) на Дніпропетровський інститут народної освіти (ДІНО). 2 грудня 1921 вийшла постанова Раднаркому СРСР «Про засну- вання науково-дослідних кафедр в найголовніших цент- рах України», тому в 1924 році на біологічному факультеті організовується   науково-дослідна кафедра біології. У 1992 році завдяки вагомому внеску вчених факультету в розвиток біологічних і еко- логічних досліджень, і підго- товці фахівців у цьому напрямку, біологічний факуль- тет був перейменований в біолого-екологічний. У 1924 році створюється Зоологічний музей біофаку, який бере свій початок від природно-історичного відділу Катеринославського обласного народного музею (колишній - Музей ім. О. Поля). Велика заслуга у створенні Зоомузею належить ентузіасту-організатору М. І. Подосіннікову. Першим директором Зоологічного музею став професор Л. В. Рейнгард. Музей мав у своїй колекції 126 оформлених вітрин, 500 опудал звірів і понад 200 формалінових препаратів. У 1935 році закінчено надбудова двох поверхів на навчальному корпусі біологічного факультету. Він був облаштований для забезпечення навчальної та наукової роботи всіх кафедр. Раніше створені кафедри факультету значно зміцніли і почали працювати більш цілеспрямовано за своїми спеціальностями. На всіх кафедрах факультету відкрилася аспірантура, а після захисту дисертацій з'явилися біологи-кандидати наук. З 2009 року - офіційна назва біофаку-факультет біології, екології та медицини.
  Формування кафедр на факультеті. З 1918 за сприяння академіків В.І. Вернадського та Л.В. Писаржевського у складі Катеринославського університету був створений і функціонував до 1920 року медичний факультет. Новий етап історії підготовки фахівців медичного напряму в університеті розпочався в 1993 році, коли був узятий курс на відродження національної університетської медичної освіти. Після того як в 2009 році, медичний факультет увійшов до складу біолого-екологічного факультету підготовку фахівців за напрямом "Медицина" за спеціальністю "Лабораторна діагностика" здійснюється на створеному факультеті "Біології, екології та медицини".

Свіренко Дмитро Онісифорович (1888-1944 рр.) - організатор гідробіологічної станції у Дніпропетровську та її перший директор.
 У зв'язку з поглибленням спеціалізації студентів, за новим перспективним науковим напрямам біології, деякі кафедри розділилися. Так, кафедра ботаніки, яку очолював проф. Д.О. Свиренко, в 1933 році розділилася на дві: геоботаніки (зав. каф. Доц. А. Л. Бельгард) і нижчих рослин і гідробіології (зав. каф. Проф. Д. О. Свиренко). На останній відбулися кадрові зміни-доценти Е. М. Аптекар і А. Я. Мусатова залишили кафедру, а замість них асистентами були запрошені Любов Павлівна Маркова і Зінаїда Самійлівна Гаухман.
Згідно зі статутом університету, гідро- біологічна станція ІНО увійшла до його складу як Інститут гідробіології при Дніпропетровському державному універ- ситеті. Науковий напрямок кафедри та НДІ гідробіології залишилося єдиним - гідробіологічне вивчення Дніпропетровського водосховища, що виник у зв'язку з будівництвом Дніпрогесу. Інститут і кафедра працювали плідно - було видано 8 томів наукових праць (112 др. аркушів), підготовлено 21 аспірант, з яких захистили кандидатські дисертації - 15 і 2 - докторські. У 1936 році на березі Самари, біля села Вільне, Новомосковського району побудована біологічна станція. Вона розташувалася в мальовничому місці, на правому березі річки. Це дало можливість використовувати для практики студентів-біологів сосновий бір, заплавні діброви, вільшняка, красиві озера, болота, луки та степ. З кафедри геоботаніки бере своє коріння гербарій. Спочатку він мав два відділи: навчальний та науковий. Навчальний відділ складався з 20 тисяч листів, що відбивають як флору Україні, так і флору інших зон СРСР.
  Кафедра ембріології та порівняльної анатомії
забезпечувала навчальний процес і з зоології хребетних, тому її частіше називали кафедрою зоології хребетних. У 1932-1933
навчальних роках нею завідував, за сумісництвом, доц. М.П. Акімов, т.к. за станом здоров'я проф. Л.В. Рейнгард і доц. Т.Н. Забудько - Рейнгард переїхали в місто Сухумі, де працювали в ентомлогічном відділі інституту тропічних захворювань. У 1937 році кафедра зоології розділилася на дві: кафедру зоології хребетних і кафедру ембріології та порівняльної анатомії. Науковий напрямок охоплювало проблеми: ембріогенез костистих риб, екологія малярійного комара і його лярвіфагів (гамбузії), процеси регенерації. Ця кафедра є однією з найстаріших не лише на ФБЕМ, але і в університеті. У 1938 році з кафедри ембріології та порівняльної анатомії виділилася кафедра зоології хребетних. Завідувачем став кандидат біологічних наук, вихованців біофаку, доцент Василь Васильович Стаховський. Кафедра працювала над науковою темою: «Вивчення
фауни наземних хребетних Дніпропетровській області».
  У 1933 році кафедра фізіології рослин отримала потужний поштовх до розвитку. Розміщувалася вона на 3-му поверсі навчальногокорпусу біофка (пр. К. Маркса 18). У 1941р. Викладацький склад був такий: професор, зав.кафедрою А.В. Рейнгард, доценти-кандидати наук: К.П. Сторчевий, М.Н. Цецур, Е.Н. Балкове, ст. лаборанти А.А. Мурзіна, М.Д. Безнарітная і один препаратор. У 1936 році при кафедрі відкрилася аспірантура і через три роки вже були захищені три кандидатські дисертації, а всього при кафедрі закінчили аспірантуру 15 осіб. Всі вони направлені працювати до вищих навчальних закладів та НДІ. Основні наукові напрямки кафедри: «Підвищення врожайності сільськогосподарських рослин».
  Кафедра зоології безхребетних розташовувалася в навчальному корпусі біофаку на 3-му поверсі і займала 4 кімнати. Зав. кафедри з 1923 залишився Михайло Павлович Акімов.
  У передвоєнні 10 років кафедра фізіології тварин міцніла і розвивалася найбільш інтенсивно. Два фактори сприяла цьому: перший-переклад кафедри з медичного інституту в навчальний корпус біофаку, де вона спільно з НДІ фізіології займала праву половину третього поверху. Зав. кафедрою був обраний в 1920 році професор Василь Михайлович Архангельський, який працював на цій посаді до Великої Вітчизняної Війни.
  У зв'язку з поглибленням спеціалізації студентів за новими науковими напрямками в 1938 році на біологічному факультеті була організована кафедра біохімії. Це рішення було прийнято 1 лютого 1938года. Зав.кафедри обрали В.М. Архангельського, доцента Павла Михайловича Зубенко. Нова кафедра забезпечувала навчальний процес на біофаку з біохімії. Крім загального курсу читалися спецкурси «Біохімія нервової системи», «Біохімія м'язів», «Обмін речовин», «Вибрані глави біохімії», «Великий спеціальний практикум з біохімії». Наукова тематика кафедри найтіснішим чином перепліталася з тематикою лабораторії біохімії НДІ фізіології. Усі працювали над проблемою «Нервова трофіка, вплив нервової системи на хімізм м'язів». Кафедра біохімії та лабораторія біохімії НДІ фізіології інтенсивно розвивалася і набирала сили, проте все обірвалося з початком Великої Вітчизняної Війни.
  У 1940 році на біофаку заснована нова кафедра - дарвінізму. Завом обрано доктора біологічних наук, професор Георгій Борисович Мельников. Кафедра початку навчальну та наукову діяльність з 1 вересня 140года. Вона забезпечувала навчальний процес по дарвінізму на біофаку і геофаку, і з генетики на біофаку. Науковий напрямок кафедри на перших порах був гідробіологічний, оскільки зав.кафедрою був гідробіолог. Проводились дослідження річки Ворскли. На превеликий жаль кафедра згорнула свою наукову і навчальну роботу у зв'язку з початком Великої Вітчизняної Війни, так і не почавши спеціалізацію студентів.
Пошук


Ми у vk.com

here
Опитування

Достатньо офіційно?

відповіли: 17

Статистика



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET



 
 вгору  Dneprobio Team  на головну